Від імені рівненської регбійної громади висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, вихованцям...

Вітаємо з сином! Хай юний козак здоровим і дужим росте на радість та втіху батьків.

PS. Ще трійню, і можна буде заявлятися сімейною командою в Дитячу лігу ;)

Щиро вітаємо й бажаємо Александру міцного здоров'я, достатку та успішних починань, а всім його дітищам неодмінного успіху! А на додачу традиційно - вдалих спроб і реалізацій! Адже фундатор водночас є й гравцем свого клубу.

А ще ми сподіваємося, що незабаром в дії побачимо й збірну сябрів!

Від усього серця вітаємо й бажаємо міцного здоров'я, великих звершень, любові й благополуччя!

Мужності та сили Вам, і боротися лише на спортивних полях бою!

1. 4-8 команд-лідерів гратимуть за нагороди чемпіонату у Вищій лізі у два чи чотири кола. ФРУ оплачуватиме витрати на суддівство.

2. 8-10 команд, сформованих із гравців 18-23 років гратимуть у Молодіжній лізі (наче із частковим відшкодуванням транспортних витрат з боку ФРУ).

3. Решта найбідніших гратимуть в регіональних підгрупах А-ліги (дивна назва) за власний кошт.

Схоже ми вчергове наступаємо на ті ж граблі - щороку шукаючи новий, зручніший для всіх формат. Хоча нічого кращого за формат цьогорічного сезону поки не вдалося вигадати. Це був цілком оптимальний формат - усі найсильніші клуби країни грали на першому етапі в групах за регіональним принципом, а тоді - у фінальному етапі, визначали чемпіона України. Краще було б розвинути існуюче, а не вигадувати знову нове. 

Хоча ідея молодіжної ліги цікава, та краще б її проводити за регіональним принципом - збірних регіону, тоді і зі складом не буде проблем, і грати домашні ігри можна у кількох містах регіону.

Цікаво, що змагання проводилися на свіжореконструйованій "Академії спорту" - першій і поки єдиній в Україні регбійній базі.

Для рівнянок, які свого часу започаткували жіноче регбі в Україні, цей турнір став дебютним. Адже наша жіноча команда, бронзовий призер першого чемпіонату України згодом саморозпустилася. Рівнянки тепер виступають у складі віце-чемпіонок - столичній команді, а також посилили склад наших сусідок із Кременця. На цей же турнір поїхала новосформована команда, яку тренує екс-капітан першої в Україні команди - Олена Козлюк. Відтак дебют був подвійним - як для команди, так і для тренера.

Протистояти ж довелося значно досвідченішим суперникам.

Не додавало оптимізму й те, що рівненська команда вибралася до Одеси лише увісьмох - і це при семи гравцях на полі! Однак уже першу гру з майбутніми чемпіонками-киянками рівненські дівчата звели до рахунку 10:25. За практично відсутньої лави запасних і при всій "зеленості" занести дві спроби столичній команді - уже велика перемога! А ось майбутні віце-чемпіонки - господаки влетіли Києву всуху 0:20.

А далі був жах під назвою гра проти господарів. Схоже, що одеситки вирішили рівнянок змішати з газоном. Граючи дуже жорстко та жорстоко вони не гребували нічим - як наслідок у нас мінус двоє в складі. Одній із рівнянок навіть знадобилася швидка.

Більшу частину гри із кримчанками рівнянки грали аж уп'ятьох. Відсутність у рядах колеги наші вовчиці вирішили компенсувати завзятістю й безкомпромісною боротьбою. Аж перестаралися, заробивши вилучення. Та підсумковий рахунок (10:12) засвідчив лише мінімальну, за регбійними мірками, перевагу кримчанок. Два очки - це ціна однієї реалізації.

У грі з тернополянками ще дужче проявився фактор відсутності в нас лави запасних. Відтак на три спроби суперника рівнянки відповіли лиш одною. На більше не вистачило сил.

І хоч рівненські дівчата не пізнали смаку перемог, але мотивацію на майбутнє отримали капітальну. А перемоги попереду.

Підсумкова таблиця:

1. Київ

2. Одеса

3. Кременець (Тернопільська обл.)

4. Сімферопіль

5. Рівне